Вірменія і Монголія можуть посперечатися з Путіним за “ісконность” Криму

Виходячи з міркувань російського президента, поміркуємо, хто ще, окрім росіян, має «незаперечне право оголосити Крим своєю «исконной» територією та «територією своєї слави»

Володимир Путін, який наполегливо позиціонує себе самодержцем справедливим і демократичним, а не самодуром і загарбником, яким він по суті і є, пояснив військову окупацію Криму просто і зрозуміло – «Крым – это исконно русская земля, а Севастополь – русский город».

Так, Крим був в складі Російської імперії трохи більше 200 років, і за цей історично невеликий відрізок часу імперія встигла майже знищити корінне населення півострова і створити потужний міф про «город русский славы», який героїчно здавали неприятелю під час кожної війни.

Але нагадаємо Путіну, що окрім росіян в різні епохи в Криму жили і працювали й інші народи, кожен з яких, за імперською путінською логікою, може заявити свої права на Крим.

Підемо за хронологією. Першими у Криму відзначилися кіммерійці («соотєчєствєннікі» фентезійного Конана), правонаступників яких в сучасному світі вже не знайти, але достеменно відомо, що в свій час кіммерійці платили данину давньовірменській державі Урарту. Тому Вірменія може сміливо заявляти права на Крим, як на частину Великої Вірменії і «ісконно вірменську замлю».

Наступними в черзі на Крим мають записатися греки. Вони з VI століття до нашої ери почали активно заселяти кримські землі, засновуючи там свої міста: Херсонес (сучасний Севастополь), Пантікапей (сучасна Керч), Керкінітіду (сучасна Євпаторія), тощо. Наївне елліномовне населення тоді ще не здогадувалось, що живе на «исконно русской земле» і тому робили з Херсоненса, тобто Севастополя, «місто еллінської слави», про що можуть сміливо заявляти на увесь світ і вводити до Криму «грецьку самооборону».

В той час, коли греки відбудовували свої міста та розбивали виноградники на «русской землє» Криму, другу частину цієї землі контролювали войовничі кочівники скифи «с раскосыми и жадными очами», як писав російський класик. На зло Олександру Блоку очі скифи мали аж ніяк не «раскосые», бо були іраномовним народом, що дає усі підстави духовному лідерові сучасного Ірану Аятолі Сеєду Алі Хосейні Хаменеї оголосити джихад за повернення Криму. До цієї священної війни також може долучитися Таджикістан, на правах ще одного іраномовного народу.

В перші століття нашої ери Крим став частиною Римської Імперії, що дає беззаперечні права на півострів не тільки Італії, а й Румунії з Молдовою. І не дивуйтеся, саме Румунія зберегла до сьогоднішніх днів свою давню імперську назву Romania та латину (правда трохи не таку якою промовляв Цицерон) як мову повсякденного вжитку. А враховуючи поширеність латини серед кримських медиків, румуни можуть споряджати загони самооборони на захист своїх латиномовних «соотєчєствєнніков». Ну, а молдован уже давно вважають одним народом з румунами.

Коли ж Римська імперія занепала під тиском варварів, Крим зайняли загони самооборони остготського германомовного населення, і залишилися на півострові аж до XVII століття. Це дає непоборне право на Крим сучасній Німеччині, але не тільки їй. Готи, як показують історичні джерела, прийшли в Крим з території сучасної Швеції. Отже, Німеччина і Швеція можуть об‘днатися заради спільної мети відновлення історичної справедливості в Криму.

Слід за готами в Крим прийшли гуни. До походу через усю Азію ці кочівники мешкали біля річки Хуанхе в Китаї, і це підтверджує права КНР на володіння Кримським півостровом.

У VIII столітті частиною Криму знов заволоділи греки, цього разу вже як візантійці, а інша частина півострова дісталася Хазарському каганату, державною релігією якого був іудаїзм, що дає всі підстави вважати хазарів євреями і, відповідно, Крим – невід‘ємною частиною Ізраілю.

1222 року в Крим прибувають генуезці, що засновують на півострові свої торговельні міста. Це дає Італії другу підставу на володіння Кримом, а про права Італії як правонаступниці Римської імперії ми вже писали.

Одразу за генуезцями в Крим приходять нащадки Чингіс-хана монголи, а отже сучасна Монголія має всі права отримати нарешті вихід до моря.

1475 року до Криму добираються руки Османської імперії і за три роки створюють на півострові Кримське ханство під власним протекторатом. До речі, під владою османів Крим знаходився значно довше, ніж під Росією, що дає Туреччині значно більше прав на півострів, ніж Путіну.

Росія отримала Крим лише 1774 року і втратив разом під час розпаду СРСР 1991 року, але зараз російській владі чомусь здається, що вони мають більше прав на Крим.

Все вищенаведене виглядає абсурдно, саме так як і озвучені Путіним зазіхання на українські території. А, якщо відкинути абсурд і історичні спекуляції, то єдиним народом, який має право вирішувати долю Криму, є кримські татари, і вони свій вибір зробили на користь єдиної України.

Like this post? Please share to your friends:
Залишити відповідь