Телебачення – головний диктатор України

У світі завдяки цифровому телебаченню телемонополії втрачають свій вплив. На ринок приходять нові гравці, починають розвиватися тематичні канали. В Україні ж навпаки – монополії перерозподілилися та виросли

Україна після здобуття незалежності перейшла від тоталітарного способу правління до олігархічного. Написано про це багато. Архітектором олігархії в Україні став її другий президент Леонід Кучма. Українська політична еліта, як колись польська чи чеська, стояла перед вибором: впроваджувати реформи за європейським зразком, розвивати поступово політичну конкуренцію у вигляді політичних партій, чи збагатитися особисто. До такої міри цей вибір не стояв перед громадянами Східної Європи, бо інструменти громадянського суспільства у них не були знищені до такої міри, як в Україні, що входила раніше до Радянського Союзу. Кучма вбачав структурування балансу суспільних сил навколо групи людей, між якими під час його правління розподілилася колишня державна власність. Коло цих людей змінювалося. Завжди серед них були Ахметов, Коломойський, зять Кучми – Пінчук, якого Кучма і зробив одним із найбагатших людей країни. Дехто втратив олігархічні впливи, як наприклад, Григорій Суркіс.

Метою Януковича під час боротьби за президентську посаду було бажання теж стати олігархом. Але йому хотілося бути найголовнішим олігархом, олігархічним царем. Тому Янукович не знищував олігархічну систему. Він теж не уявляв, як в інший спосіб можна підтримувати баланс суспільних сил. За великим рахунком олігархи – це звичайні середньовічні феодали, на фінансах яких тримається влада у феодальних суспільствах. Але у наш час в Україні головним атрибутом олігарха є телебачення. І не просто телебачення – кабельних каналів в Україні сотні – а ефірне телебачення з максимальним покриттям і території, і населення. Ось як виглядав розподіл телеканалів між олігархічними групами на початку правління Віктора Ющенка.

Like this post? Please share to your friends:
Залишити відповідь