Таких масштабів ураження Донбас ще ніколи не знав

Групи перевізників – “рішал”, які ввозять на замовлення з України в ОРДЛО товари, забиті замовленнями на «Ацикловір». Дивно, вирішила я і почала розслідування. Обдзвонивши знайомих, лікарів і просто жителів ОРДЛО, промоніторивши навіть ті групи, де люди лікуються виключно методами «бабка пошептала» і «дайте телефон-адресу хорошої відьми, ворожки» я знайшла причину попиту на даний медпрепарат. ОРДЛО накрило епідемією герпесу, який дивним чином проявляється не на обличчі близько губ, а трошки нижче. У сенсі геніталій і ануса.

Тому і такий попит на препарат, адже він лікує захворювання, викликані вірусом простого герпесу. Це герпес, що виникає на обличчі, перш за все, близько губ, і на слизових оболонках, в тому числі, на слизових оболонках очей, а також в районі ануса і геніталій.

До захворювань, що викликаються вірусом Varicella zoster, відносяться вітряна віспа (а вона так само б’є рекорди в ОРДЛО вже другий рік) і оперізуючий лишай (так само виріс рівень хворих).

Герпес – одне з найпоширеніших інфекційних захворювань. Його основні симптоми – висипання в області губ, обличчя та очей. Іноді висипання з’являються і в області геніталій. Як правило, висипання сильно сверблять, і викликають хворобливі відчуття.

Як показує статистика, понад 90% населення Землі інфіковано вірусом простого герпесу. Однак прояви герпесу спостерігається далеко не у всіх. З чим це пов’язано? Справа в тому, що імунітет у здорових людей зазвичай стримує поширення вірусу. Однак в деяких випадках імунітет може бути ослаблений, і тоді ми зустрічаємося з проявами герпесу.

Від чого може знижуватися протигерпесний імунітет:

  • інфекційні захворювання (ГРЗ, грип)
  • переохолодження
  • стрес
  • похилий вік (зміни гормонального фону)

СНІД

Але, чомусь в ОРДЛО не звичний герпес в куточках рота, а саме генітальний, не розумію. Зниження імунітету? Можливо! Харчування і екологія там зараз такі ж снаряди, як і куля. Продукти з РФ, з вмістом пальмової олії і невідомо чого. У Ровеньках днями цукерки з хробаками люди купували. А про те, що гуманітарка прострочена, знають всі жителі ОРДЛО, але їдять, так як це безкоштовно. Екологія? Навіть писати немає сенсу. Жителі ОРДЛО ніколи в екології не бачили проблем, ні смертей, ні хвороб: мій дід так жив. Ах, так, це ж стосується і алкоголю. «Мій дід все життя пив» – це теж нормальне виправдання місцевого жителя.

Переохолодження? Ну, це швидше за все у «опочленців» -іхтамнєтов. Фронт. Ще там, немає опалення і води. В тилу ОРДЛО є і такі райони.

Однак, особливий попит на медпрепарат, це все ж райони дислокації терористичних формувань. Попит на «Ацикловір» досяг і Свердловська, хоча військові терористично-іхтамнєтовскіе частини тут не стоять в житлових секторах. Але там шахтарі, лазні. У лазнях часто миються і військові. Це розпочалося ще з 2014 року. Коли шахти використовувалися, як укриття для російської армії. Там і ремонтні майстерні, і їдальня, і лазня. Зручно!

2016 рік плавно перетік в 2017 разом з епідемією педикульозу і вітрянки (вітряна віспа). Дався взнаки брак води!

СНІД, ВІЛ, сифіліс, гонорея, спалахнули в ОРДЛО вже до кінця 2014 року і з небаченою до цього часу силою. Так, до війни, це були поодинокі випадки. Гастарбайтери і сезонні відпускники, як завжди псували картинку благополуччя. Але таких масштабів ураження Донбас ніколи не знав, навіть в лихі 90-і.

Ну, це я списую на агу до любові місцевих жінок, які поспішають зловити собі мужика для вирішення гормональних проблем. Так, чого гріха таїти, секс на війні, це теж рушійна сила. Донбас з його шахтарями, як би це м’якше сказати, ну, не зовсім лібідозапалюючий район. Тому лібідозалежні жінки шукали бурятів, осетинів або просто «російських молодців», які залишилися в їх дівочих мріях з російських казок, про богатирів. Тому сифіліс навіть у тих, кому за 50, з початку війни, тут не рідкість.

У ОРДЛО навіть створені спеціальні батальйони «Подруга опочлєнца». Якось так!

І при цьому, що важливо і дивно, у багатьох містах ОРДЛО, наприклад, в Свердловську, були закриті профільні диспансери, тобто шкірно-венерологічні клініки, які стоять, як правило, окремо від міських лікарень. Тепер в Свердловську ті, у кого чхає внизу, стоять в одній черзі з тими, у кого чхає вгорі.

Так само були закриті і профільні тубдиспансери. Тому ні виявлення, ні лікування туберкульозу тут немає.

Так, і Свердловськ, хоч і прикордонний, так би мовити, транзитний для військових район, і, тим не менш, він увійшов в лідируючі-деградуючі міста за рівнем сифіліто-гонорейної маси. Педикульоз тут фіксується, але не в такій кількості, як, наприклад, в Красному Лучі або Антрациті.

Зараз ось додалася вірусна пневмонія. Але, це сезонне захворювання, хоча, знову ж таки, спочатку воно охопило всю Росію, а потім прийшло на Донбас. Як пишуть медики-діти поступають в лікарні пачками.

І знову, знову про стратегію окупанта. І спеціальні інфекційні лікарні в ОРДЛО закриті. Інфекційні відділення в Свердловську, перенесено до міськлікарні. Інфекціонку, з лабораторією, з корпусами і палатами, закрито – немає коштів.

Тобто, з початку війни (до кінця 2014-2015 років) в ОРДЛО були закриті десятки профільних диспансерів: інфекційні, шкірно-венерологічні і туберкульозні. Чому? З Донбасу готується бомба масового епідеміологічного ураження? Або у окупанта і окупаційних адміністрацій стоїть завдання зниження кількісного складу населення?

Туберкульоз! І до війни цей регіон був лідером по захворюванню по Україні. Шахти. Висока концентрація виправних установ. Повна безграмотність населення. Повний медичний нігілізм. «Мій дід хворів на туберкульоз, всі мої сусіди хворіють, ну і що» – це нормальна реакція на пояснення небезпеки. Люди жили поруч з людьми з відкритою формою туберкульозу, і не били тривоги. Наприклад, на сусідній з моєю вулиці Профспілковій міста Свердловська на 2014 рік жили 9 хворих на туберкульоз, 4 з відкритою формою.

У Свердловському суді навіть сміялися над молодою суддею, яка на слухання специфічних підозрюваних – засуджених з позначкою в справі «туберкульоз», приходила в масці.

Про генітальний лишай або генітальний герпес до цього часу в ОРДЛО навіть не чули. І ось накрило. Серед дітей, слава Богу, поки випадків не чути, не видно. А от дорослі: Свердловськ, Ровеньки, Антрацит, Красний Луч, Луганськ, Горлівка, Дебальцеве, Донецьк … Попит на препарати (тобто аналіз хворих) і описи перебігу хвороби жахають! А якщо ще й грошей немає купити. Взагалі біда. Короста. Болі.

Пишуть, допомагає тільки ось цей препарат і тільки український. Я не медик, але ось там, в зоні, медики пов’язують це не лише з якістю медпрепаратів, а й з тим, що всі ось противірусні, вони ж вірусами потім усвідомлюються, і так би мовити, випробовуються. І, можливо, якщо вірус занесений з РФ разом з іхтамнєтамі, то і лікувався він там, їхніми препаратами, тому міг спокійно мутувати до рівня несприйняття «Маде ін раша».

Я не фахівець, я просто препарую війну, бачу всі її тріщинки. Фахівці ж поки мовчать. І це пригнічує ще більше.

Ситуація, якщо про неї заговорять фахівці, а поки Мінохорони України ще жодного разу не висловився, ні по ситуацію з туберкульозом, ні з ВІЛ, СНІД та іншими епідеміями в ОРДЛО, ні по ситуації на фронті, сірій зоні, ні по ситуації в реінтеграційний період , ні навіть по ситуації з масовим розселенням нас, біженців з санітарно-небезпечної зони по країні, – ось з цією коростяво-герпесною лихоманкою в ОРДЛО може бути прояснена і виявиться, що не все так страшно. Але!

Але до сих пір медичний фронт без захисту. Як і КПВВ, як і Україна в цілому. Немає ні обстежень, ні аналізів, ні програм для охоплення біженців, ні програм для реінтеграційного періоду. Немає навіть програми для екстреного реагування в разі, якщо там епідемія, і наші громадяни захочуть масово покинути ОРДЛО. А біологічну зброю і Росія … Загалом, і цю війну ми особливо не чекали. І про відсутність моралі у росіян ми вже знаємо багато. Але … Тобто ми говоримо, там туберкульоз, СНІД, ВІЛ, сифіліс, гепатит, гонорея, всі кивають, мовляв, кошмар, а дій спрямованих на захист країни немає. А це теж фронт! І це, те, чим хворіють і епідемують в ОРДЛО, це наша країна. І їдуть з ОРДЛО люди і їдуть в ОРДЛО люди. І на КПВВ тисячні черги, що везуть не лише проблеми або речі, а й хвороби та віруси.

Або ось, наприклад, завтра звільняють ОРДЛО. Заходять наші війська. Все починає працювати, а там … Загалом, ви зрозуміли. Ми ж навіть за миротворців повинні відповідальність нести. Попереджений – озброєний, чи не так?

Я, наприклад, вважаю, що кожен біженець повинен в обов’язковому і безкоштовному порядку проходити обстеження на ось це все. Вибачте, ми не лікарі, і часто виїжджаємо після травми і паніці. Болить, ну не вбили ж.

У біженців, як правило, так само занижений рівень медичної безпеки. Для нас зараз найвищий ступінь небезпеки – триколор і «стріляють».

Я так само упевнена, що в законі про реінтеграцію і в пакет реінтеграційних програм повинно бути внесено повне і обов’язкове медичне обстеження жителів ОРДЛО після деокупації. Ми повинні зупинити епідемії, які принесла війна. Хвороби-вони теж кулі. Тут мова йде про національну безпеку країни, в першу чергу!

І після входу миротворців або наших військ, всі без винятку жителі окупованих районів, незалежно від віку, повинні проходити обстеження на СНІД, ВІЛ, туберкульоз, гепатит, герпес, сифіліс, гонорею, педикульоз, коросту та інші небезпечні хвороби.

Щеплень, до речі, там теж немає. Або є, але вони невідомого російського походження, і мами ОРДЛО давно б’ють на сполох з приводу нереальних і небезпечних реакцій у дітей на російські щеплення.

Поки ми не зрозуміємо сенс слів «національна безпека країни», ми не виграємо війну. І медичний фронт, і здоров’я нації, громадян, народу, має на війні бути на рівні усвідомлення-червона лінія-небезпеки! Мінімізація ризиків так само важлива. Ми ж не хочемо після війни стати СНІД-туберкульозною нацією.

А русскій мір, схоже, все ж зараза. Він не тільки заражає мозок, змінює психіку, стирає мораль, він ще і коростяний, вірусний, мерзенний.

Загалом, ви там думайте, а волонтерам ще одне завдання, перевірити наявність в аптечках наших бійців специфічних препаратів, донести інформацію про небезпеку, провести лікнеп про той же туберкульоз і герпес. Країна-це ми! Просто пам’ятаємо про це, і все буде добре!

Олена Степова

Like this post? Please share to your friends:
Залишити відповідь