Що дасть кримським татарам визнання їх корінним народом

Експерти розповіли, які можливості відкриються для кримських татар після прийняття парламентом постанови про визнання кримськотатарського народу корінним.

Тейфук Гафаров, керівник юридичного управління Меджлісу кримськотатарського народу

– Це дає нам право як корінного народу на самовизначення, право на автономне самоуправління. Право на повноцінну участь за власним вибором у політичному, економічному, соціальному і культурному житті держави на території проживання.

Військова діяльність не може вестись на території проживання корінного народу без його згоди чи прохання про це.
Право корінного народу на швидке рішення в рамках справедливих процедур врегулювання конфліктів та суперечок про державу іншими сторонами.

Окрім цього, це дає повноцінну участь, гарантованість присутності у відповідних органах влади, зокрема, у Верховній Раді Криму. У нас на сьогоднішній день могла б бути представленість згідно з нашою чисельністю. Це б гарантувало нашу участь. А в нас була виборча процедура на загальних підставах, і потрапити було складно. А так буде гарантовано нашу участь в роботі цих органів. І відповідно, наші інтереси будуть представлені.

Це не нове, ми давно про це говорили. Але про нас згадали лише зараз, після нашого відповідного звернення.
Є багато питань за якими ми отримуємо переваги.

Це моя думка як юриста, а не як працівника Меджлісу: Насправді те що зараз робить Верховна Рада – після нашого звернення про нас згадали і почали ці питання вивчати.

Наталя Тужеляк, юрист «Моріс Груп»

– Ухвалена сьогодні постанова – є по структурі і по суті регулюючим документом, який надасть можливість і подальші гарантії для того, щоб прийняти ряд інших нормативно-правових актів і, так само, регулятивних актів, почати процес законодавчого приєднання України до декларації ООН «Про права корінних народів» і таким чином гарантувати кримським татарам статус корінного народу України.

Що це буде означати? Крім цієї постанови (вона за своїм характером є більш регулятивного, загального характеру) є ще проект закону, внесений народним депутатом Геннадієм Москалем «Про статус кримськотатарського народу», який пройшов процедуру , отримав висновок, отримав реєстрацію за реєстраційним номером №4433 від 13 березня 2014 року. Цей проект закону більш деталізує сьогоднішню постанову, визначає що таке статус, що ми маємо на увазі, коли говоримо, що кримські татари є корінним народом України.

Проаналізувавши цей проект закону, можна сказати, що є там питання щодо цього нормативного акту. Перш за все – приєднання України до декларації ООН «Про права корінних народів». Ну є вже певна база, є закон діючий про національні меншини, так само, як є ряд постанов Кабміну. Корінний народ – це історична батьківщина, тобто Крим; це гарантії самобутньої мови і культури; традиційні етнічні інституції; органи виконавчої влади (ми говоримо тут про народні збори – Курултай і виконавчу владу – Меджліс кримських татар); і відсутність етнічно-тотожної національної держави (тут ми маємо на увазі, що кримські татари не мають своєї етнічної національної держави). Тобто спостерігається уніфікований підхід до визначення кримськотатарського народу корінним – потрібна більша деталізація.

А стосовно розширення повноважень в мене є дуже багато питань. Щодо етнічної культури, охорони спадщини, підтримки системи освіти, кримськотатарської мови – все це потребує подальшого врегулювання, воно є в цьому проекті. Щодо участі в законотворчій діяльності – ні в проектах, ні в інших законотворчих актах в Україні немає механізму участі представницьких органів кримськотатарського народу в ухваленні певних законодавчих актів. Конституція АРК на сьогодні не визначає кримських татар корінним народом. Тобто, ні національні збори, ні виконавчі органи кримських татар не є представницькими органами кримського народу. Тут дуже багато може бути зловживань, коментарів. Верховна Рада прийняла постанову, але надалі регуляторний процес має продовжуватися, щоб все це привести до відповідності з іншими нормативними актами.

І останнє – це участь у виборчих органах. Немає гарантованого представництва за національним принципом. В цьому проекті натомість визначається 33% у Верховній Раді АРК. Тобто 33% повинно бути в органах державної влади і відповідно брати участь у законодавчому процесі. Але закон про державну службу, закон про державну службу в органах місцевого самоврядування і конституційний принцип – це незалежно від походження, соціального, майнового статусу, національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань в нас не було обмеження щодо представництва в органах державної влади. А тут є чітка квота – 33%. Звідки така квота з’явилася, надалі мабуть буде більш деталізовано Кабміном і якимось чином це приведеться до більш опрацьованого, і більш змістовного зразка.

Like this post? Please share to your friends:
Залишити відповідь