Навіщо Льовочкін витягнув з нафталіну карту ТВі

Група РУЕ вперше за багато років починає програвати інформаційну війну. Нова інформстратегія газовиків полягає в тому, щоб перевести тему з РУЕ на «нечесних» представників нової влади.

Після затримання Фірташа та Бакуліна імперія Росукренерго почала тріщати по швах. Проте, газовики досі зберігають потужні позиції в інформаційному полі і після певної інформаційної паузи знову починають воювати в пресі. На днях в багатьох ЗМІ масовано з’явилися цитати з інтерв’ю Юрія Бойка. Суть цієї інформатаки зводиться до того, що нова влада не захищала Крим, а займається політичними репресіями. Про те, скільки було вкрадено на Нафтогазі і Чорноморнафтогазі Бойко старався просто не говорити.

Сьогодні одним із перших сюжетів Інтера стане розповідь про «захоплення» ТВІ. Нічого нового сказано не буде – всім нагадають давно пережовані факти, які зведуться до того, що «головним рейдером» є Микола Княжицький, який тепер працює в команді нової влади.

Про ТВІ вже все, що можна сказати, було сказано. Газовики будуть говорити про те, що Княжицький відібрав канал у чесного борця за справедливість Кагаловського. Друга точка зору полягає в тому, що навіть Лондонський суд визнав, що рейдерства не було, а Альтмана (другого співвласника) було засуджено за неповагу до суду (він не з’явився до суду). Можна також не сумніватися, що на Інтері сьогодні не будуть говорити, що Кагаловський є похресником одіозного російського журналіста Леонтьєва, який є одним із найбільших українофобів на російському телебаченні.

Очевидно, сьогодні ми не почуємо і про те, що перед зміною власників на каналі з’явився російський журналіст Шеремет, з’явилося ряд одіозних журналістів, які явно почали проводити політику з троллінгу опозиції. Натомість з каналу видавлювалися і Марія Бурмака і інші проукраїнські журналісти. Тоді ж багато хто говорив, що головною метою Кагаловського була передача (продаж) телеканалу саме представникам групи РУЕ. Але Кагаловський не зміг продати канал газовикам. Його новим власником де-факто став Давид Жванія.

Сьогодні, знову піднімаючи тему ТВІ Льовочкін пробує змінювати інформаційну картинку дня. Його головна задача зробити так, щоб всі спроби нової влади відсунути газовиків від управління інформпростором країни були марними.

Перша і найважливіша задача газовиків – утримати контроль над Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, де група газовиків має блокпакет. Як тут не згадати, що ні Інтер, ні особисто Льовочкін, Бойко чи Хорошковський ніколи не говорили нічого про те, як у ТВІ саме ця Нацрада відбирала ліцензії.

Навіщо Льовочкіну контроль над Нацрадою? Очевидно, що це не лише вплив на все медіаполе країни. Це ще й страх за те, що флагманські телеканали групи Інтер не завжди виконують умови ліцензії (а значить ліцензію можна абсолютно законно забрати). Окрім того, не треба забувати, що газовики продовжують контролювати Перший національний телеканал та ряд обласних телерадіокомпаній. Це в свою чергу дозволяє газовикам розраховувати на те, що саме вони зможуть висунути свого кандидата в Президенти від Партії регіонів (ним може бути Сергій Тигипко). Окрім того, саме до них будуть приходити і інші кандидати, щоб їх «правильно» показували під час передвиборчої кампанії.

Витягуючи з нафталіну питання зміни власників на телеканалі ТВІ, газовики розраховують, що зможуть відсікти ту частину опозиції, яка з ними весь час воювала. При цьому, виникає резонне запитання, чи готова влада до кінця воювати з газовиками. Адже для національної безпеки, як показали останні місяці, не так страшні російські телеканали, скільки політика таких каналів, як Інтер.

Like this post? Please share to your friends:
Залишити відповідь