НАН України побоялася позбавити Глазьєва звання академіка

Академіки-патріоти побоялися навіть поставити питання про позбавлення одіозного російського політика статусу академіка.

Такі висновки можна зробити з відповіді на матеріал Еспресо.TV, опублікований на сайті НАН.

“Члени Академії обираються виключно за їх наукові досягнення. Отже вирішення питання про виключення когось зі складу членів Академії потребує попереднього внесення відповідних змін до чинного Статуту НАН України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з біографією Глазьєва, у 1990 році, будучи 29-річним, він став наймолодшим у СРСР доктором економічних наук та автором більше 160 наукових робіт. Академіком Російської академії наук від став у 2008 році, а рік потому, в 2009 – іноземним членом НАН України. Втім, подробиці його прийняття до української Академії невідомі.

Як повідомлялося, раніше НАН пояснила неможливість виключити зі свого складу Глазьєва, оскільки, згідно зі статутом Академії, її члени обираються довічно.

При цьому, сьогодні, 3 квітня, під час щорічних загальних зборів було продовжено повноваження президії НАН до весни 2015 року, що теж суперечить головному закону Академії.

З цього приводу у відповіді прес-служби НАН вказано, що “будь-яке питання внутрішнього життя Академії може
бути винесене на розгляд Загальних зборів як найвищого органу НАН України, що згідно з її Статутом є повноважним на засадах самоврядності вирішувати усі питання життя Академії і приймати відповідні рішення за винятком тих, які прямо суперечать положенням Статуту”.

Згідно з інформацією, пропозиція щодо продовження повноважень теперішнього складу президії була висунута ініціативної групою старійшин Академії, яка не є окремою постійною структурою.

У зверненні даної групи, оприлюдненій на сайті НАНУ і підписаній 30-ма членами НАН, вказано, що такий крок сприятиме “забезпеченню стабільності в діяльності Академії, максимальна концентрація зусиль наукових колективів на збереженні та дальшому розвитку основних напрямів наукових досліджень” під час складної політичної ситуації в Україні.

Слід зазначити, що інтернет-спільнота активно обговорює ситуацію з Глазьєвим. Зокрема, колишній співробітник НАН Андрій Плахонін на своїй Фейсбук-сторінці зазначає, що варто звернути увагу і на позицію на українських академіків стосовно сьогоднішньої політичної ситуації.

“Як можна вимагати виключення з числа членів НАН України росіянина Сергія Глазьєва за його антиукраїнську позицію у збройному конфлікті наших країн, коли цілий ряд членів Академії, громадяни України, не просто академіки, а деякі з них є навіть директорами академічних інститутів, у самі тривожні дні російської інтервенції дозволяли собі в російській пресі публікації , на тлі яких Сергій Глазьєв здається переконаним бандерівцем, або, принаймні, майданофілом . Перш ніж вимагати чищення зарубіжних членів , чи не варто почати люстрацію з наших власних академіків , багато з яких в силу похилого віку або позанаукових шляхів потрапляння до Академії давно вже душею і серцем мислять себе якщо не академіками РАН , то академіками АН СРСР”, – зазначив він.

Одним із таких науковців виявився академік, директор інституту археології НАН Петро Толочко. Ще 14 лютого в інтерв’ю ЗМІ він називав події в Україні державним переворотом.

Відповіді самих академіків та членів-кореспондентів НАНУ на питання журналістів Еспресо.TV стосовно ситуації з Глазьєвим нагадувала відому фразу “Не читав, але засуджую”. Повальна більшість з них вперше чула про членство в Академії радника президента РФ Володимира Путіна, не кажучи вже про відомості щодо його наукових досягнень. І в той самий час українські науковці готові були підтримати його виключення в разі виникнення такого питання. Але підняти його всі побоялися.

Like this post? Please share to your friends:
Залишити відповідь