Економіко-географічне положення України



Економіко-географічне положення (ЕГП) — це положення певного економіко-географічного об’єкта щодо інших об’єктів, які мають для нього господарське значення (транспортних шляхів, державних кордонів, населених пунктів, джерел сировини та енергії). Увів це поняття в науку М. М. Баранський.

Позитивними рисами економіко-географічного положення України можна вважати положення держави в Центрально-Східній Європі, а саме між 45° і 53° пн. ш. Її площа становить— 603,7 тис. км2, населення — 42,8 млн. чол. (на 1 червня 2015 року).

Площа України не змінювалася з 1954 року, а з 1991 p., після проголошення її незалежності, відбулося уточнення на місцевості державного кордону України із країнами СНД (Росією, Молдовою, Білоруссю).

Кордони держави — лінії, що визначають межі території держави, встановлюються за домовленістю між сусідніми державами. Поділяються на сухопутні й водні.

Морські кордони держави — відділяють територіальні води держави від відкритого моря або територіальних вод інших держав.

Територіальні води — прибережна смуга моря, якою прилегла держава володіє як своєю територією. Ширина територіальних вод 12 морських миль (1 миля = 1,85 км).

Лінії кордону наносяться на географічну карту.

Довжина сухопутного державного кордону України становить 5740 км, морського — 1960 км. Загальна довжина кордону — 7700 км. Україна омивається на півдні водами Чорного та Азовського морів, через протоку Босфор і Дарданелли має вихід у Середземне море. Густа залізнична мережа, нафто- і газопроводи зв’язують Україну з Росією, Казахстаном, країнами Азії й Закавказзя. Це надає певні економічні переваги (транзит вантажу). По річці Дунай Україна здійснює зовнішньоекономічні зв’язки із країнами Центральної Європи. Гори Карпати не перешкоджають розвитку автомобільних шляхів.

Таким чином, економіко-географічне положення України є вигідним, однак, залежність країни від поставок енергоносіїв з Росії має доволі негативний вплив.

Загрузка...